підхід до вирішення кризи

1. дипломатичний

2. ввічливий, тактовний

- diplomatic activity дипломатична діяльність, активність

- diplomatic agent дипломатичний представник

- diplomatic bag дипломатична валіза/ пошта

- diplomatic body дипломатичний корпус

- diplomatic ceremonial дипломатичний протокол

- diplomatic circles дипломатичні кола

- diplomatic channels дипломатичні канали

- diplomatic climb-down (over smth.) дипломатична поступка (з якогось питання)

- diplomatic contacts дипломатичні зв'язки/ контакти

- diplomatic corps дипломатичний корпус

- diplomatic courier дипломатичний кур'єр

- diplomatic efforts дипломатичні зусилля

- diplomatic formula дипломатична формула/ основа

- diplomatic identity card дипломатична картка

- diplomatic immunity дипломатична недоторканість, дипломатичний імунітет

- diplomatic initiatives дипломатичні ініціативи

- diplomatic intercourse дипломатичні зносини

- diplomatic law дипломатичне право

- diplomatic mail дипломатична пошта

- diplomatic means дипломатичні засоби

- diplomatic mission дипломатичне представництво

- diplomatic mix-up дипломатична плутанина

- diplomatic negotiations дипломатичні переговори

- diplomatic personnel дипломатичні співробітники (посольства)

- diplomatic pouch дипломатична валіза/ пошта

- diplomatic practice дипломатична практика

- diplomatic privileges дипломатичні привілеї

- diplomatic rank дипломатичний ранг

- diplomatic recognition дипломатичне визнання

- diplomatic relations дипломатичні відносини

- diplomatic representation дипломатичне представництво

- diplomatic representative дипломатичний представник

- diplomatic sell-out дипломатична зрада

- diplomatic service дипломатична служба

- diplomatic settlement вирішення проблеми/ врегулювання конфлікту шляхом переговорів по дипломатичних каналах

- diplomatic solution вирішення (кризи тощо) дипломатичним шляхом/ шляхом переговорів

- diplomatic sources дипломатичні джерела

- diplomatic staff дипломатичні співробітники

- diplomatic status дипломатичний статус

- diplomatic support дипломатична підтримка

- diplomatic victory дипломатична перемога

- diplomatic way-out вихід (з кризової ситуації) за допомогою дипломатії, шляхом проведення переговорів

- diplomatic status офіційний дипломатичний статус

- to call for a diplomatic settlement закликати до вирішення/ врегулювання (конфлікту) засобами дипломатії

- to find a diplomatic settlement знайти вирішення (конфлікту тощо) засобами дипломатії

- to give diplomatic support надати дипломатичну підтримку

- to seek a diplomatic way-out намагатися знайти вихід (з кризи тощо) дипломатичними засобами

- through a diplomatic bargain щляхом дипломатичної угоди, шляхом проведення переговорів

- through diplomatic channels за дипломатичними каналами

n трактування; підхід (до вирішення питання)

- handling of the crisis

a) підхід до вирішення кризи

b) врегулювання кризи

ЕКОЛОГІЧНА ЕТИКА - напрям у теорії моралі, пов'язаний із процесом осмислення причин і наслідків екологічної кризи, а також із пошуком соціально прийнятних і етично обґрунтованих засобів виходу з неї. В розвитку Е.е. можна зафіксувати певну еволюцію, зумовлену процесом глобалізації екологічних проблем. Якщо раніше екологічні проблеми виникали в окремих найбільш індустріалізованих регіонах Землі, то тепер екологічна криза стала повсюдною й багатоликою. Поглибленню екологічної кризи та виникненню у зв'язку із цим специфічних моральних проблем сприяє безпрецедентний розвиток науки, техніки, різноманітних технологій. Він спричинив виникнення багатьох засобів руйнації людського життя у всіх його проявах. У західноєвропейській етиці напрям Е.е. почав формуватися в серед. 70-х рр. XX ст. Вирішення проблем Е.е. пов'язане з тривалою динамікою технологічних зрушень, реальним життєвим устроєм і культурним рівнем людських спільнот.

ФЕМІНІЗМ - соціально-політичний, культурний та інтелектуальний рух, спрямований як на досягнення рівних прав жінок, так і на встановлення нового порядку, в якому стандарти і система цінностей не визначалися б чоловічими мірками. Ф. виростає на ґрунті фундаментальної констатації маскулінного характеру наявної культури та цивілізації Я. вним та неявним чином особливості чоловіка підносяться до рівня загальнокультурного нормативу, зразка, ототожнюються із людським як таким; жінка ж та "жіночість" зводиться лише до конкретного сущого серед інших сущих, набуває статусу "Іншого". Метафізичне значення Ф. полягає у введенні фемінності до складу передумов людського буття, його загальнозначущих і невід'ємних ознак В. сучасній, особливо західній, культурі Ф. зажив значної популярності та впливу на суспільство. Хоч Ф. став глобальним феноменом, він не становить єдиної ідеології. Вирізняють три хвилі Ф. Перша виникла в кін. XVIII ст. і пов'язана з творами Мері Волстоункрафт. Вимоги економічної та професійної рівності з чоловіками складають основний зміст цього періоду. Особливе значення для розвитку Ф. має праця Симони де Бовуар "Друга стать" (1949), в якій обґрунтована думка про стать як біологічну передумову та гендер як соціально нав'язану роль; жінка ідентифікується з "Іншим", тобто відмінним та неповноцінним. Від серед. XX ст. спостерігається розгортання "другої хвилі" Ф., пов'язаної з політичними зрушеннями 60-х рр. та виходом у світ низки теоретичних праць, що змінили світогляд та стратегії феміністичного руху (Беті Фрідан "Жіночі таємниці" (1963), Дж. Грієр "Жіночий євнух" (1970) та ін.). Головна мета цього періоду - створення нової політичної ідентичності жінок на ґрунті права та публічної емансипації. Третя хвиля (70-ті рр.) зосереджується на виявленні расових, класових, тендерних, сексуальних та інших відмінностей. Сучасний феміністичний рух становить собою доволі неоднозначне явище. В ньому існують різноманітні підходи та напрями, котрі відображають широкий спектр потреб та інтересів: ліберальний (пошук шляхів інтеграції жінок в існуючу соціополітичну систему); марксистсько-соціалістичний (заклик до класової боротьби як засобу знищення економічної експлуатації, що є основною причиною пригнічення жінок); радикальний (доведення політичного характеру гетеросексуальних відносин); лесбійський (визнання репресивної сутності гетеросексуальних тендерних ролей); сепаратистський (виключення чоловіків із кола вирішення проблем); екологічний (ототожнення екологічної кризи із процесами патріархального домінування, на основі виявлення спорідненості фемінності з природою); чорний (заперечення універсальності білого середньокласового Ф., пропозиція замінити слово "Ф." на більш загальне поняття "вуманізм" ("иютаnism")); культурний (визнання за жінками особливих здатностей до творчості, що обумовлюють "особливий жіночий шлях пізнання"); християнський (виправлення спотвореного культурою місця жінки в християнстві); метафізичний (пошук порятунку в духовному вдосконаленні жінки) та ін. Загальні проблеми феміністичної думки охоплюють виникнення та формування тендеру, статі, сексуальності, жіночої тілесності; репресивність патріархальної влади; жіночу підпорядкованість та визначення шляхів емансипації жінок у всіх сферах життя. Але якщо для "старого" Ф. характерним було обстоювання ідеї рівності, то "новий" Ф. зосереджує свої зусилля на пошуках відмінностей та обґрунтуванні їх легітимності. Теоретично Ф. перетинається з такими інтелектуальними напрямами, як: біологічний детермінізм (заперечення вроджених "жіночих" якостей); деконструктивізм (запозичення у Дерриди поняття "фалоцентризм культури"); есенціалізм (визнання існування природно/біологічно заданих суттєвих характеристик фемінності); конструктивізм (гендерні ознаки є соціальними конструктами); постколоніальна теорія (ідентифікація жінки з "Іншим" як відмінної, неповноцінної та залежної від пануючої групи особистості); постмодернізм (критика підвалин наявної культури) та ін.